ХРЕЩАТА ХРЕЩАТА, ГОРЕЧКОМ ЗАВЗЯТА

Хрещата, Хрещата, горечком завзята

Турки та татари могили пiзнали,

А бузькi козаки теж кiстьми лягали,

Жiночки та дiточки, ой горе пiзнали.

Живi повернулись, а мертвих не стало – 

В червонiй калинi кiстки розверстались 

Записано В.А. Кузьевым в селе Матвеевка (сейчас это микрорайон города Николаева) – Кузьев В.А. История основания и заселения Матвеевки – К, 1977 г. Монография содержит информацию о легенде, которая бытует в Матвеевке. 

Как-то раз на Крещение (Водохреща) турки, полагая, что все бугские казаки будут в церкви, решили сжечь Матвеевку. Однако застать бугцев врасплох врагам не удалось. Весь вражеский десант был уничтожен, а балке, где произошел бой, получила название Хрещата.

 Автор отмечает, что эти события могли произойти только в 1788 году, поскольку боевые действия начались летом 1787 года, а в 1789 году переместились уже за Буг.

ОЙ У ПОЛI КРИНИЧЕНЬКА НА ЧОТИРИ ЗВОДИ

Ой у полi криниченька на чотири зводи.

Напували три улани воронiї конi

Один улан сiно смиче, другий коня в,яже,

Третiй пiшов пiд вiконце:

- Добрий вечiр, - каже, -

Добрий вечiр, стара мати,

Дай води напиться.

Кажуть люди, гарна дiвка,

Позволь подивиться.

- Вода у сiнях, за дверима,

Як хоч, то й напийся,

Сидить дiвчина у хатi,

Як хоч, подивися.

Гарна, гарна дiвчiнонька.

Гулять не виходе.

Ой якби я, дiвчiнонько,

Хоч трошки багатий.

Сватав би сам за себе,

Ще й за свого брата.

- Ой якби я, козаченько, 

Хоч трошки багата,

Наплювала б я на тебе,

Ще й на твого брата.

Существует множество вариантов этой песни. Как указано в монографии: что такой вариант присущ именно Николаевщине. Текст записан от  Ф.О. Задорожного в селе Червоновладимировка Новоодесского района Николаевской области.  Действительно, в тексте песни главные герои -  уланы. Но девушка называет улана – козаченько, что может указывать на память о недавнем казачьем прошлом. 

ОЙ НАД БУГОМ НАД РІКОЮ

Ой над Бугом над рікою,

На турецькій границі, 

Там стояли пікінери, 

З ними компанійці. 

Зеленої неділоньки

Орда наступає, 

 «Гей, панове, уступімо. 

Запасу немає». 

«Ой чого ж нам уступати, 

Чого боїмося? 

Ой хоч орди багато йде —

Ми їй не дамося!» 

Іде орда із-за Гарда, 

Много з прапорами, 

Наложите ж, пікінери, 

Отут головами. 

Іде орда із-за Бугу

І в Буг не знобиться; 

Стали бідні пікінери

В Буг-ріку топиться. 

Ідуть батьки і матері

Та синів питають... 

Та вже, батьки, ваших синів

Орли доглядають. 

Не схотіли ваші сини

В пікінерах служити, 

Сіли собі слободою

Над Бугом-рікою. 

Погоріли степи, поля

Й зелені байраки; 

Ідуть з війська у городи́

Голії козаки.

ПРО АТАМАНА ПЛАТОВА

У нашого Платона  Не бритая борода 

Не спущенi волоса; Платон закон преступив,

Бритву й ножницi купив, Свою бороду оббрив,

Свою бороду оббрив, Чорнi кудряшки опустив,

Француз його не пiзнав, За купчика пощитав:

«Чи ти купчик, чи купець,  Чи купецький синовець?

Ти по свiту проїжджав, 

Чи Платона не видав?»

«Менi Платон родина, 

Одна мать нас родила,

Одним щастям дарила 

I на бiлий свiт пустила!»

«Якже ти Платон, -  

Покажи нам свiй патрон».

А Полатон патрон виймав,  

А француз вiд нього утiкав.

Платон з двора виїжджав 

Та на брамi написав:

«Дурень француз, як ворона, 

Пустив iз рук Платона!»

А з столицi виїжджав, 

То на ставнi написав:

«Дурний француз, як сова, 

Пустив iз рук Платова!»

Українськi народнi думи та iсторичнi пiснi 1954 стр. 240

ПОСЛОВИЦЫ И ПОГОВОРКИ

«Добрий козак чи добрий рибак – то ж наш, черовнянський» 8 ч 4

«На рогу турок стрельне, то в Червонiй коза мекне»

«У Червонiй жить –  кордон вiд турка боронить»

«Лiд перейдеш – турка найдеш»

«Турок приголубе – життя загубе»

Данные пословицы приводятся по изданию Кузьев В.А. История основания и заселения Матвеевки – К, 1977 г.